23 квітня коридори Березанського ліцею наповнила не звична метушня перерви, а особлива тиша — тиша глибокої шани та живої пам’яті. Саме цього дня у закладі відбулося відкриття мультимедійно-інформаційного терміналу, який став цифровим літописом мужності випускників, що віддали своє життя за свободу України, — розповіли у пресслужбі Березанської громади. 

Відкриття терміналу стало моральним обов’язком громади перед земляками. Це простір, що нагадуватиме кожному наступному поколінню учнів про ціну свободи та незламність людського духу. Кожен дотик до екрана — це зустріч із поглядом Героя, повернення його історії та подвигу у стіни рідної альма-матер.

У заході взяли участь матері загиблих воїнів, в.о. селищного голови Ірина Гопайнич, перший заступник селищного голови Володимир Коц, директорка ліцею Альона Радченко, представник Миколаївського РТЦК та СП майор Віктор Захарчук, учні та вчителі. Ведуча Єлизавета Варфоломіїва крізь щемливу розповідь повернула присутніх у часи, коли сьогоднішні ангели-охоронці були просто школярами:

• Сергій Єрошенко
• Олег Барський
• Антон Фака
• Олександр Сидорчук
• Олександр Дейнеко
• Віктор Болтенко
• Віталій Дубовенко
• Олександр Галицький
• Микола Маряк

Хвилина мовчання стала настільки глибокою, що здавалося, серця присутніх б’ються в унісон із піснею про вічну шану у виконанні Рената Каражея. «Пам’ять — це нове життя наших Героїв», — наголошували у виступах гостей. І справді, доки ми пам’ятаємо — вони залишаються серед нас: у ранковому сонці, у шелесті листя та в кожному мирному уроці, який став можливим завдяки їхній жертві.

Наприкінці заходу квіти лягли на символічні парти — ті самі, за якими колись учні виводили перші літери, не знаючи, що їхні імена будуть вписані золотом у новітню історію Держави.

Вічна слава Героям!

21 квітня у Прогресівці Ташинського старостинського округу відбулася щемлива та урочиста церемонія. Відповідно до Указу Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) було нагороджено нашого земляка, відважного воїна — Вадима Миколайовича Почапського.

Вадим віддав своє життя за свободу, суверенітет та територіальну цілісність України. Його високу нагороду отримала дружина — Тетяна Сергіївна.

Під час церемонії присутні схилили голови у хвилині мовчання та виконали Державний Гімн, згадуючи тих, хто став щитом для країни. Розділити цей важкий момент прийшли найрідніші люди Героя: мама Любов Іванівна, дружина Тетяна, діти Микола та Олександр, а також брат Іван Миколайович — ветеран АТО, який і нині продовжує боронити Батьківщину.

Зі словами підтримки та вдячності до родини звернулася Ірина Гопайнич, в.о. селищного голови, яка подякувала матері за виховання справжнього патріота, чий подвиг назавжди вписаний в історію громади. Майор Віктор Захарчук, представник першого відділу Миколаївського РТЦК та СП, наголосив, що цей орден є символом найвищої самопожертви та непохитної вірності військовій присязі.

Особливо зворушливим моментом став виступ жительки села Олександри Миколаївни Павлінчак, яка присвятила Вадиму авторський вірш.

Ми усвідомлюємо, що жодна відзнака не поверне близьку людину і не загоїть рани в серці. Проте ці нагороди — це наша пам’ять про ціну, яку платять українці за право бути вільними на своїй землі.

Пам’ятаймо про наших Героїв щодня. Їхній подвиг — безсмертний.

Вічна слава Вадиму Почапському! Глибокі співчуття родині.

Джерело: пресслужба Березанської громади.