Історія Миколи Ніколаєва з Коблевого: як любов до рідної землі стала прикладом для всієї України

0
705
Зміст

У всеукраїнському збірнику «Люди на своєму місці», який підготували The Ukrainians Media спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні, з’явилася історія жителя Коблівської громади — ветерана Миколи Ніколаєва. Це видання розповідає про двадцять українців, які щодня доводять: людяність і відповідальність здатні змінювати середовище навколо нас на краще.

Від захисту країни — до захисту довкілля

Змалку Микола звик берегти рідну землю. Коли прийшов час — пішов її захищати. Повернувшись із війни, він не зупинився: погодився працювати у місцевій раді, став спеціалістом відділу житлово-комунального господарства, благоустрою, охорони навколишнього середовища та інфраструктури.

Його головна боротьба сьогодні — проти спалювання листя та сухих гілок, стихійних звалищ і забруднення громади. «У нас є місця, куди ходив мій дід, навіть прадід, щоб відпочивати на морі. І там завжди було чистенько. А зараз люди перетворюють їх на звалища», — каже він.

Ініціативи та проєкти

У вересні 2024 року в Коблівській громаді за підтримки ПРООН та Уряду Данії відкрили Офіс відновлення та розвитку. Микола одразу подав грантову заявку на закупівлю подрібнювачів гілок і компостерів. Хоча перша спроба не принесла фінансування, це лише додало йому рішучості.

Паралельно він організовував толоки, розклеював постери, знімав відео й пояснював людям, чому сміття не можна викидати будь-де. Разом із побратимом із сусідньої Рибаківки вони зібрали однодумців і вже ліквідували одне стихійне звалище.

Погляд у майбутнє

Микола не обмежується лише екологічними ініціативами. Він бере участь у проєктах «Школи майбутнього депутата», думає над тим, як навчати односельців керувати цивільними дронами, і планує курс із ветеранського лідерства у Великій Британії.

Символ людяності

Історія Миколи Ніколаєва — це приклад того, як особиста відповідальність і любов до рідної землі можуть стати рушійною силою змін. Його принцип простий: «Після нас не має бути брудно». І саме завдяки таким людям наша громада стає чистішою, сильнішою й більш згуртованою.