Тилігульський лиман: як українські вчені моделюють майбутнє природи

0
187

На межі між наукою і природою розгортається захопливе дослідження, яке може змінити долю цілої екосистеми. Інститут біології південних морів НАН України (ІМБ) взявся за амбітний проєкт, що об’єднав математичне моделювання, польові спостереження і прагнення зберегти унікальний водно-болотний світ Тилігульського лиману.

У 2025 році ІМБ започаткував трирічне прикладне дослідження «Визначення оптимальних сценаріїв управління гідроекологічним режимом екотонів…» за фінансуванням НАН України. Мета проєкту — виявити найефективніші стратегії для досягнення доброго екологічного стану квазі-ізольованих лиманів Північно-західного Причорномор’я та Північного Приазов’я.

Після реконструкції з’єднувального каналу «лиман-море» Тилігульський лиман зазнав суттєвих гідроекологічних змін. Саме ці зміни стали відправною точкою нового дослідження.

З лютого 2025 року команда фахівців ІМБ щомісяця виїздить у польові експедиції, фіксуючи коливання ключових характеристик лиману:

  • Гідрологія: рівень води, солоність, температурний режим (керує — наук. співр. Мартинюк М.О.)
  • Гідрохімія: концентрація розчинених речовин, кисневий баланс (керує — пров. наук. співр. Богатова Ю.І.)
  • Фітопланктон — як показник загального стану водної системи (ст. наук. співр. Гаркуша О.П.)
  • Макрофітобентос — донна рослинність, біоіндикатор чистоти (наук. співр. Калашнік К.С.)
  • Іхтіофауна — видове різноманіття риб (Бушуєв С.Г.)

Координатором усієї програми виступає проф. Юрій Тучковенко — доктор географічних наук і провідний науковий співробітник ІМБ.

На світлинах, що супроводжують звіти, вчені збирають проби води, вимірюють рівні pH, рахують популяції водоростей — усе це під відкритим небом, серед птахів і шелесту очерету.

Науковці прагнуть не лише зрозуміти, що саме відбувається з лиманом, а й спрогнозувати, як ті чи інші управлінські сценарії (наприклад, регулярне відкривання каналу або регулювання стоку) можуть вплинути на його стан у найближчі роки.

Інакше кажучи, йдеться не лише про діагностику, а й про рецепт майбутнього — з наукою замість кришталевої кулі.